За тих, що у вічність пішли!

Біль стискає і серце, і груди За тих, що у вічність пішли, Імена їх народ не забуде У безсмертя вони відійшли. А так їм хотілося жити У вільнім і ріднім краю, Промінчику сонця радіти І мрію здійснити свою. Та ні, не судилось їм жити, Бо кат обірвав їм життя, Та свободу не можна убити. Немає цьому вороття. То ж будьмо ми гідні героїв І пам’ять про них збережем. Нам не треба пролитої крові, Та за свободу ми далі підем. Марія Сковронська

Руслан Коцюк - вічна пам'ять та низький уклін Герою!Мобілізований до лав Збройних сил України 11 квітня 2014 року.

Загинув 29 серпня 2014 під час прориву з оточення під Іловайськом (Донецька область).

Спочатку герой був похований на військовому кладовищі у селищі Кушугум під Запоріжжям поряд з ішими своїми бойовими побратимами, тіла яких не вдалося розпізнати. Перепохований у рідному селі 20 березня 2015 року.